Мета уроку:
1. дати поняття про
амінокислоти як органічні амфотерні сполуки на прикладі аминооцтової кислоти;
2. розглянути її молекулярну та
структурну формули, фізічні властивості, функціональну амiно- та карбоксильну
групи;
3. розібрати процес утворення
пептидів.
Тип уроку: урок вивчення
нового матеріалу.
Обладнання для проведення уроку: презентація уроку, складена в МS
Power Point, комп'ютер, мультимедійний проектор, екран.
Power Point, комп'ютер, мультимедійний проектор, екран.
Структура уроку
1.
Вступна частина уроку (2 хв.)
Учитель
знайомить учнів з темою, її основними питаннями, завданнями, порядком і планом
роботи. Учні записують тему і план вивчення матеріалу в конспект.
2.
Головна частина уроку (22 хв.)
Завдання
вчителя зводиться до організації засвоєння учнями основоположних знань.
Пояснення нового матеріалу базується на вже наявних в учнів знаннях про
карбонові кислоти.
3.
Заключна частина уроку (15 хв.)
4.
Домашнє завдання (1 хв.)
Відводиться
для з'ясування незрозумілих питань і фронтальної перевірки знань учнів. Перевірка
переслідує одну мету: з'ясувати ефективність роботи вчителя і учнів на даному
уроці, процес формування знань ще не завершився, але відзначити роботу учнів
необхідно.
5.
Підсумки уроку
Використана література:
1. Н.М. Буринська,
підручник для 9 класу.
2. "Химическая энциклопедия"
т.1 абл-дар, М.:Советская энциклопедия, 1988 стр. 136-139
3. http://ru.wikipedia.org/wiki/%C0%EC%E8%ED%EE%EA%E8%F1%EB%EE%F2%FB
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної
діяльності .
Давайте
згадаємо який клас органічних сполук містив функціональну групу -СООН і як вона називається? (Карбонові
кислоти, карбоксильна функціональна група). Яка назва та структурна формула
карбонової кислоти, яку ми вивчали? (СН3 - СООН оцтова кислота)
Якщо
замінити один атом гідрогену в складі радикала СН3- на аміногрупу,
то ми можемо вивести формулу нової сполуки.
Питання:
Як ви
думаєте, яку назву матиме дана сполука формула якої
NH2
- CH2 - COOH? (Амінооцтова кислота).
Питання:
Які функціональні групи містяться в складі формули? (NH2 - аміногрупа і
Які функціональні групи містяться в складі формули? (NH2 - аміногрупа і
-СООН
карбоксильна група).
Сьогодні ми
продовжуємо знайомитися з органічними сполуками і тема нашого уроку
«Амінокислоти».
Цілі учнів:
1.
Розглянути молекулярну та структурну формули, фізічні властивості,
функціональні амiно- та карбоксильну групи амінокіслот на прикладі аминооцтової кислоти.
2. Розібрати
процес утворення пептідів.
3. На
прикладі хімічних властивостей амінооцтової кислоти познайомитися з
амінокислотами як органічними амфотерними сполуками.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Амінокислоти
- це органічні сполуки, які містять дві функціональні групи: аміногрупу -NH2
і карбоксильну групу -COOH, пов'язані з вуглеводневим радикалом.
Відеофрагмент - Амінокислоти
NH2 – CH – COOH
│
R
|
Приклади
амінокислот
Будова
першого представника даного класу – амінооцтової кислоти
Фізичні властивості.
Амінооцтова
кислота - тверда кристалічна речовина з високою температурою плавлення - вище
200°С). Добре розчинна у воді (але нерозчинна в ефірі), водні розчини електропровідні. Ці
властивості пояснюються тим, що молекули амінокислот існують у вигляді
внутрішніх солей, які утворюються за рахунок переносу протона від карбоксилу до
аміногрупи:
Хімічні властивості.
Давайте
згадаємо теорію хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова:
1. Атоми в
молекулах орг. речовин пов'язані в певній послідовності відповідно до їх
валентності.
2.
Властивості речовин визначаються не тільки їх якісним і кількісним складом, але
і порядком з'єднання атомів в молекулі.
3.
Властивості орг. сполук залежать не
тільки від складу речовини і порядку з'єднання атомів у молекулі, але і від
взаємного впливу атомів в молекулі.
4. За
будовою орг. сполук можна передбачити їхні властивості, а за властивостями
визначити будову.
Зараз ми
поділимося на дві групи. Одна група відповідає за хімічні властивості
амінокислот, зумовлені наявністю в них карбоксильної групи, а інша - за хімічні
властивості, обумовлені наявністю аміногрупи. (Робота по групах, уявлення
рівнянь реакцій на дошці). Введення поняття амфотерних орг. сполук. Амінокислоти
з однієї карбоксильної групою і однією аміногрупою мають нейтральну реакцію.
Відеодослід "Властивості амінооцтової кислоти".
Амінокислоти
- тверді речовини, добре розчинні у воді. До розчину аминооцтової кислоти доллємо
трохи лакмусу. Забарвлення розчину не змінилася. Розчин аминооцтової кислоти
має нейтральну реакцію. Амінокислоти володіють як кислотними, так і основними
властивостями: кислотна - карбоксильна група, основна - аміногрупа. Вони
взаємно нейтралізують один одного, утворюючи біполярні іони. Тому амінокислоти
з однією карбоксильною групою і однією аміногруппою мають нейтральну реакцію.
Хімічні властивості.
Амінокислоти
проявляють властивості основ за рахунок аміногрупи і властивості кислот за
рахунок карбоксильної групи, тобто є амфотерними сполуками. Подібно амінам,
вони реагують з кислотами з утворенням солей амонію:
2 група:
NH2-CH2-COOH
+ HCl → HCl • NH2-CH2-COOH (сіль гліцину)
H2N-CH2-COOH
+ HCl→ [H3N -CH2-COOH]+
Cl-
Як карбонові
кислоти вони утворюють функціональні похідні:
1 група:
NH2-CH2-COOH
+ NaOH → H2O + NH2-CH2-COONa (натрієва сіль
гліцину)
а) солі
H2N-CH2-COOH
+ NaOH → H2N-CH2-COO-Na+ + H2O
б) складні
ефіри (реакція етерифікації):
NH2-CH2-COOH
+ CH3OH → H2O + NH2-CH2-COOCH3
(метиловий ефір гліцину)
З іонами
важких металів α-амінокислоти утворюють внутрішньокомплексні солі. Комплекси
міді (II), мають синє забарвлення, використовуються для виявлення
α-амінокислот.
Відеодослід "Утворення мідної солі амінооцтової кислоти".
Хоча розчин аминооцтової
кислоти має нейтральну реакцію, він
здатний взаємодіяти з оксидами
металів. До розчину аминооцтової
кислоти додамо трохи оксиду міді (II). Нагріємо
отриману суміш. Розчин набуває блакитного забарвлення. α -амінокислоти
дають з міддю забарвлені,
дуже стійкі комплексні солі. Ці комплексні сполуки дуже
міцні і не руйнуються під дією розчину лугу. Доллємо до одержаного розчину натрію гідроксид. Осаду гідроксиду міді (II)
не утворюється. Крім того,
можлива взаємодія аміно- і карбоксильної груп як усередині однієї молекули
(внутримолекулярна реакція), так і належать різним молекулам (міжмолекулярна
реакція). Міжмолекулярна взаємодія α-амінокислот призводить до утворення
пептидів. При взаємодії двох α-амінокислот утворюється дипептид.
Міжмолекулярна
реакція за участю трьох α-амінокислот призводить до утворення трипептиду і т.д. Фрагменти
молекул амінокислот, що утворюють пептидний ланцюг, називаються амінокислотними
залишками, а зв'язок CO-NH - пептидним зв'язком. Найважливіші природні полімери
- білки (протеїни) - відносяться до поліпептидів, тобто являють собою продукт поліконденсації
α-амінокислот.
Отримання
аминооцтової кислоти:
1)
Оцтова кислота →
хлороцтова кислота → амінооцтова кислота
CH3COOH + Cl2 + (каталізатор) → CH2ClCOOH + HCl;
CH3COOH + Cl2 + (каталізатор) → CH2ClCOOH + HCl;
CH2ClCOOH + 2NH3 → NH2-CH2COOH
+ NH4Cl
2)
Гідроліз білків
ІІІ. Заключна частина уроку.
Фронтальна
перевірка учнів.
Тестове
завдання для самостійної роботи
Варіант I
1. Амінооцтова кислоту можна отримати взаємодією:
Варіант I
1. Амінооцтова кислоту можна отримати взаємодією:
А. бромоцтової
кислоти з аміаком
Б. оцтової
кислоти з аміаком
В.
метиламіну з оксидом вуглецю (IV)
Г.
діхлороцтової кислоти з аміаком
2. Амінооцтова кислота реагує:
А. з етанолом В. з хлоридом натрію
Б. з
сірчаною кислотою Г. з формальдегідом
3. Зв'язки між залишками
амінокислот в білках називаються:
А. пептидні В. складноефірні
Б.
глікозидні Г. водневі
4. Доведіть, що амінооцтова
кислота - органічна амфотерна сполука.
Відповідь ілюструйте рівняннями
хімічних реакцій.
Варіант II
1. Скільки з перерахованих речовин можуть реагувати з аминооцтовою кислотою: гідроксид натрію, ацетилен, ацетальдегід, хлороводородна кислота, бензол, метанол.
Варіант II
1. Скільки з перерахованих речовин можуть реагувати з аминооцтовою кислотою: гідроксид натрію, ацетилен, ацетальдегід, хлороводородна кислота, бензол, метанол.
А. 1 В. 3
Б. 2 Г. 4
2. Реакція середовища у водному
розчині аминооцтової кислоти:
А. кислотна В. лужна
Б. солона Г. нейтральна
3. При гідролізі білків
отримують:
А.
амінокислоти В.
поліпептиди
Б.
моносахариди Г. нуклеотиди
4. Масові частки вуглецю,
водню, кисню та азоту в амінокислоті становлять відповідно 32,00; 6,66; 42,67 і
18,67%.
ІV. Домашнє завдання:
1.
Вивчити §
підручника
2.
Здійснити пошук
інформації в мережі Інтернет за значенням амінокислот;
Виконати творче завдання по темі: «Застосування та біологічна функція амінокислот» (за бажанням) - звіт представити у формі буклету
Виконати творче завдання по темі: «Застосування та біологічна функція амінокислот» (за бажанням) - звіт представити у формі буклету
V. Підсумки уроку:
Відеофрагмент: ПРОТЕЇНИ (5 хв.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.